Тема.  Повні і неповні речення.

Мета. Ознайомити учнів з повними і неповними реченнями, з’ясувати їхні

особливості, сферу застосування. Розвйвати вміння розрізняти односкладні та двоскладні неповні речення. Виховувати інтерес до традицій і звичаїв українського народу.

Обладнання: підручник

Хід уроку

I                    Організаційна частина.

II                 Оголошення теми та мети уроку. Робота над темою уроку.

1.                         Актуалізація опорних знань.

-         Що таке речення? ( Речення - комунікативна одиниця, що виражає відносно закінчену думку).

-         Що є граматичною основою речення? ( Підмет і присудок _ у двоскладному реченні, підмет або присудок - в односкладному реченні).

-         Чи потрібний в односкладному реченні другий головний член речення для розуміння змісту? (Ні).

2.                         Коментований диктант.

-      Визначити види речень.

Український віночок...( односкладне, називне) Здавна він найкраща оздоба голови дівчини.(двоскладне) Плетуть вінки з квітів червоного маку і синьої волошки, чорнобривців та дикої рожі.( односкладне, неозначено-особове) У плетенні віночків нашими дівчатами досягнено неабиякого мистецтва.(односкладне, безособове)

3.                         Вправа на спостереження. (Речення записані на дошці)

1)                                                                                                                                            Дівочі вінки.(односкладне, 1) Дівочі вінки на воді.( двоскладне називне.)               пропущений присудок; не назив-

2)                                                                                                                                    Цей вінок сплетений з     не, бо є обставина) любов’ю.(двоскладне). Він 2) Цей вінок сплетений з любов’ю, призначається для коханого, (двоскл., пропущений присудок) (двоскладне)

3)                        - В ніч на Івана Купала 3) Он і дівчата! (двоскл., пропуще- дівчата виходять опускатиний присудок)

віночки в воду.(двоскл.) - А таки вийшли.(двоскл., проп.

-      А що це означає? (дво-         підмет)

-      складне)    - Кидають для чогось вінки на

-      Вінок, опущений цієї   воду.(двоскл., проп. підмет)

ночі на воду, розкаже про       

- А що віщує їм      вінок на воді?

майбутню дівочу долю.   (двоскладне)

(двоскладне).          - Дівочу долю.(двоскл.,проп.

підмет і присудок)

( За змістом речення в обох колонках однакові, а за будовою відрізняються, бо у 1-й колонці в кожному реченні є всі необхідні члени речення для розуміння змісту, а у другій колонці деякі члени речення пропущені)

4.     Робота з підручником.

-          Прочитайте правила на с. 42- 43. Спираючись на визначення у правилі, поясніть , як називаються речення другої колонки з точки зору наявності в них головних та другорядних членів речення.

( Такі речення називаються неповними)

-          Чи можна відтворити в таких реченнях пропущений член речення? (Так)

-          Зачитайте з підручника (с. 42-43), звідки можна відтворити пропущені члени речення. ( 3 попереднього речення, наступного речення, зі змісту самого неповного речення, із ситуації мовлення.)

-          Де найчастіше вживаються неповні речення? (У діалозі та складних реченнях)

5.     Коментоване письмо.

-          Охарактеризуйте подані речення.

Вінок з живих квітів захищав дівчину від нечистої сили, а окремі квіти

-        від „лихого ока”. (1-е речення - двоскл., повне, 2-е речення - двоскл., неповне, пропущений присудок)

Захисну силу вінка посилювали часник, полин та любисток, (двоскл., повне)

А ще відганяли усе недобре.(двоскл., неповне, пропущений підмет) Дівчині пасує до лиця вінок з квітів, (двоскл., повне)

Молодиці - хустка, (двоскл., неповне, пропущений присудок)

Бо вінок з квітів не тільки оздоба, (двоскл., повне)

Він - свідчення дівочости.(двоскл., повне)

6.    Творча робота.

-          Складіть невеликий діалог, використовуючи неповні речення.

III Підсумок уроку.

-          Над якою темою працювали?

-          Беручи за основу таблицю вправи 112, с. 43 , розкажіть про неповні речення.

IV. Домашнє завдання. Параграф 8, вправа 116, с.45.