Інклюзивна освіта

Тема. Олександр Олесь (Кандиба). Стисло про автора. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород» (із книги «Княжа Україна»).

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом автора; опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет, виховувати пошану до поетичного минулого нашого народу, розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

Пригадайте князів Київської Русі.

Які події відбувались у часи їхнього правління?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)

Олександр Іванович Кандиба (літературний псевдонім — Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині.

По батьківській лінії його рід походив із чумаків, по материнській — із кріпаків. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років. Мати Олександра залишилась сама з трьома дітьми. Виховувала дітей в любові. Чотирирічним Сашко уже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового «Кобзаря».

У рідному містечку навчався в початковій школі, потім у двокласному училищі. У 15 років Сашко вступив до хліборобської школи в містечку Дергачі неподалік від Харкова. Під час навчання в хліборобській школі починає видавати рукописний журнал «Комета», у якому друкує свої вірші, написані російською та українською мовами. Після хліборобської школи Олександр не мав права вступати до університету. Розуміючи це, він вивчає болгарську, сербську, польську мови, ще навчаючись у школі. Стає вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні нестатки залишає його 1903 року і вступає до Харківського ветеринарного інституту. Визначальним фактором у його житті стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. Тут молодий поет знайомиться з Б. Грінченком, В. Самійленком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою. Він передає свої вірші до збірника «Багаття», що виходив в Одесі.

Передреволюційні події 1905 року поет сприймає як необхідний процес оновлення, створює закличні бойові пісні: «Ми не кинемо зброї своєї», «З військом за волю боролися ми», «Жалібна пісня». Улітку 1906 року поет їде в Крим разом зі своєю майбутньою дружиною, де він укладає свою першу книгу «З журбою радість обнялась». Книга мала багато схвальних оцінок. Перша поетична збірка Олеся представляла його як ніжного лірика і поета високого громадянського звучання.

Еміграція у Відень стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу «закордонну» збірку віршів Олеся — «Чужиною» (Відень, 1919). «В вигнанні дні течуть, як сльози...» — такими словами розпочинається один із перших віршів книги. Перебуваючи в еміграції, він також друкує збірку сатиричних поезій «Перезва» під псевдонімом В. Валентін. У 1919-1922 роках разом з Антоном Крушельницьким та іншими земляками збирає кошти на допомогу голодуючим в Україні. Моторошні події голодомору 1921-1923 років поет зобразив у циклі «Голод». У драмі «Земля обітована» (1935 р.) Олесь одним із перших в українській літературі розкриває суть сталінської політики.

В останні десятиріччя життя Олесь усувається від будь-якої участі в заходах, здійснюваних українською еміграцією, послаблюється активність його поетичної творчості, він займається переважно інсценізацією народних казок, написанням лібретто для дитячих опер.

Помер Олександр Олесь 22 липня 1944 року в Парижі, де його і поховали на Ольшанському цвинтарі.

2. Поезії з книги «Княжа Україна».

Поетична оповідь про минуле нашого народу

Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл «Княжа Україна» в еміграції. Вона складається з 43 віршів, та спочатку задумувалась як своєрідний підручник чи посібник.

Характер всіх поезій збірки — описовий, здебільшого інформаційний, аніж образний. Сама книга була написана дуже швидко — менше ніж за місяць, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого Батьківщини.

Цього року ми вивчатимемо деякі фрагменти збірки «Княжа Україна» («Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий»).

Доба Київської Русі — загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками.

Попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних історичних особистостей та великі перемоги над ворогом.

3. Опрацювання фрагментів книги «Княжа Україна»

3.1. Тема: розповідь про історичне минуле нашого народу, вірування наших пращурів, утворення Києва та Київської Русі, княже правління, війни та військові походи.

3.2. Ідея: уславлення пращурів-героїв, їхнього патріотизму та відданості рідній землі.

3.3. Виразне читання фрагменту «Заспів».

3.3.1. Коментар для вчителя. «Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що буде йти мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Стрибог, Перун, духи, хануни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.

3.3.2. Опрацювання фрагменту «Заспів» у формі бесіди за питаннями.

Як наші пращури взаємодіяли з природою?

Які боги згадуються в цьому уривку? Чим вони займались?

А що робили тим часом представники «нечистої сили»?

Яка роль була відведена у всьому цьому людині?

Знайдіть фрагмент, який повторюється в уривку декілька разів.

3.4. Виразне читання фрагменту «Україна в старовину».

3.4.1. Коментар для вчителя. «Україна в старовину» описує природу нашої країни у стародавні часи, зображує рослини (граби, вільхи, явори, сосни, дуби) та тварин (вепри, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки), які зустрічались на нашій території у ті далекі часи. Також цей уривок дає уявлення про заняття первісних українців.

3.4.2. Опрацювання фрагменту «Україна в старовину» у формі бесіди за питаннями.

Які найменування рослин зображені в уривку? Чи всі вони є частиною природного фонду України в наш час?

Які тварини описані в уривку? Кого з них занесено в Червону книгу України?

Чим займались первісні українці?

Як ви розумієте останню строфу фрагменту?

3.5. Виразне читання фрагменту «Похід на Царгород».

3.5.1. Коментар для вчителя. Фрагмент «Похід на Царгород» інформує нас про похід Олега на Царгород, який він хотів прилучити до України. Греки вже чекали на нього та перекрили водний шлях до міста. Тоді Олег приробив своїм кораблям колеса і поїхав штурмувати місто сушею. Греки перелякались та прислали до нього послів. Олег на правах переможця виторговував у царя право на вільну торгівлю для своїх купців у Царгороді та на знак своєї перемоги прибив на воротах міста свій щит.

3.5.2. Опрацювання фрагменту «Похід на Царгород» у формі бесіди за питаннями.

Чому Олег пішов у похід на Царгород?

Що зробили греки, аби перешкодити йому?

Чому греки перелякались та пристали на умови Олега?

Якою була ціна перемоги Олега?

4. Укладання плану до фрагменту «Заспів» та переказ за ним

Орієнтовний план:

1. Початок історії.

2. Вірування стародавніх пращурів.

3. Мешканці лісів та річок.

4. Поява людини.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Княжа Україна» — скарбничка історії мого народу» (5-7 речень).

2. Події якої доби описано в збірці «Княжа Україна»? (Доба Київської Русі)