СЦЕНАРІЙ

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ВЕЧОРА, ПРИСВЯЧЕНОГО МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ РІДНОЇ МОВИ

Оформлення сцени - на заднику вінок із калини, між стрічками цитати про рідну мову. Я на сторожі коло їх Поставлю слово...

Т.Шевченко

Як довго ждали ми своєї волі слова і ось воно співа, бринить.

Бринить ,співає наша мова, чарує, тішить і п'янить

О.Олесь

О мово рідна! їй гаряче віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.

В.Сосюра

На фоні музики вірш О.Ющенка «Рідна мова».

Знаю, звідки радість, щастя і пісні, - Це, як сонце зранку у моїм вікні,

Це, як роси ніжно сяють на квітках,

На взеленених полях.

Це, як чути мови ніжнотонний плин,

Кожне слово дивне - сяєво перлин.

Із народом мови рідної красу Гордо у віки несу.

І немає сили і такого зла,

Щоб ця мова рідна в небутття пішла.

Ось тому-то вірою у моїм вікні

Сяють райдуги-пісні.

Мова наша рідна, пісня солов'я,

Мово українська, гордосте моя ...

Кобзареву думу - вічний заповіт - Чує неозорий світ.

Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: “Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування”.

Отже, мова - це наш всенародний скарб, її треба берегти, примножувати і передавати нащадкам.

Мова - найважливіший засіб спілкування. Життя без неї уявити неможливо, це найбільше і найдорожче добро кожного народу.

Вірш М.Рильського

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно.

Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам.

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає - Народ говорить.

Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був Іван Котляревський, а основоположником - Тарас Шевченко.

Вірш Н.Колісниченко

“Ще жива ти, Україно...”

Ще жива ти, Україно,

Ще не вмерло слово,

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!

Не одне лихе століття Тиранів терпіла,

Та жила серед народу І людям світила,

Квітла, мов лілея ніжна,

Лютою зимою,

Знала певно, що народ твій Завжди із тобою.

Збереглася в вишиванках,

В золотому житі,

У простій бідняцькій хаті Та в мужицькій свиті,

Тож давайте, українці.

Мову поважати,

Що пройшла через тортули Та залізні грати!

Що створила, наче долю,

Пісню калинову...

Встань прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!

з

Українська народна пісня “Се наша хата”

Українські народні пісні “Говорила мати”, “Над Україною качки летять”

В 10 статті першого розділу Конституції України записано:

“Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забеспечує всебічний розвиток і

функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

Українська мова поширена також в Білорусії, Росії (головним чином на Кубані, Дону, Далекому Сході, Молдові, Казахстані, Киргистані, Польщі, Словаччині, Канаді, СІЛА, Аргентині, Бразілії, Австралії та інших країнах.

Українська мова належить до слав’янської групи мов, яку традиційно ділять на східнослов’янські, західнослав’янські та південнослов’янські. Наша рідна мова,російська та білоруська є східнослов’янськими.

Вірш І.Багряного “Колискова”

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, - Гей. яка ж прекрасна Ти!

Перше слово-крик любові,

Сміх і радість немовляти - Неповторне слово “Мати”- Про життя найперше слово...

Друге слово-гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлій, - Звук “Вітчизни” неповторний І простий і предковічний ...

Ну, а третє слово слово -“мила”- Буря крові, пісня рвійна І така, як пах любистку.

І така, як мрійка мрійна...

Перейшов усі світи я - Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово - пісня колискова.

Мово - матері уста.

“В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені, як дві вільнокрилі птиці - мова і пісня! Бо ж наша мова - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до Вітчизни, і яркий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня - це найдобріша, найвиразніша мова.”

Павло Тичина

Пісня “Ой, зацвіти місяченьку”

Тепер, коли Україна стала самостійною, незалежною державою, відкривається широкий простір для вільного розвитку української мови.

Сподіваюсь, ви відчули багатство, красу та мелодійність української мови. Нашої рідної мови.

Не шкодуйте часу і зусиль для вивчення мови, боріться за її красу, правильність і багатство. Розвивайте і бережіть наш національний скарб.

“Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місця народження. Мово наша! Мудра берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Мово! Велична молитво у своїй нероздільній трійці, що єси ти Бог-Любов, Бог-Віра, і Бог-Надія! Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного храму і не впускала туди злого духа скверного, виродження, ганьби та висвячувала душі козацького народу спасенними молитвами і небесним вогнем очищення святими водами Божого річища., щоб не змілів і не перевівся народ той. І множила край веселий святоруський і люд хрещений невмирущим вогнем пісень, і поповнювала душі Божим сяєвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Господнього знамення. Мово наша.дзвонкова кринице, на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б’ють десь під нами, тому й вогненна така. То ж зцілювала ти втомлених духом, давала їм силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе джерндицю. І невмирущими ставали ті що молилися на дароване тобою слово, бо споконвіку було слово і слово було Бог”.

Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів. Яничарами впіймана на курному шляху зґвалтована, в дикий ясир ординцем погнана, на продажній толці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищі продана. Мово наша! Передчасно постаріла, змарніла на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами. Стражденнице Великомучинице Матір Божа наша в Сибірі і на Колимі погнана, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвієна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів - до моря, від гір - до степів! Освіти від мороку душі святоруську землю. Русь-Україну возвелич, порятуй народ її навіки.