Василь Олександрович Сухомлинський

10 правил : чого не можна робити

-      Не можна ледарювати, коли всі працюють.

-      Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

-      Не можна заходити в суперечку з шановними і дорослими людьми, особливо зі старшими.

-             Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.

-      Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

-      Не можна робити того, що осуджують старші.

-      Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

-      Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

-      Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

-      Не можна залишати старшу рідну людину одинокою.

Слово

Мудре, добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу, безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити зневіру, надихати на працю і скувати сили душі.

Але невдале, просто кажучи, нерозумне слово може образити і приголомшити людину.

В. О.Сухомлинський

Василь Олександрович Сухомлинський Дев'ять негідних речей

1.         Негідно отримувати своє благополуччя, радість, спокій за рахунок утисків та приниження інших людей.

2.         Негідно залишати товариша в біді, бути байдужим до чужого горя.

3.         Негідно привласнювати результати праці інших, ховатися за чужі спини.

4.         Негідно бути байдужим, боязливим, відступати перед товаришами.

5.          Негідно задовольняти лише власні потреби, пристрасті. Умій володіти ними, щоб мати духовне піднесення.

6.         Негідно мовчати, коли твоє слово - чесність, благородність і мужність, бо мовчання малодушність і підлість.

7.          Негідно справжній людині не тільки брехати, лицемірити, пристосовуватися до будь - чого, а й не мати власної думки, погляду, свого обличчя.

8.         Негідно легковажно кидатися словами, давати не виконувані обіцянки.

9.    Негідно надмірно жаліти самого себе, як і безжально і байдуже ставитись до іншої людини.

Вислови Василя Сухомлинського про мову

Мова - це глибина тисячоліть. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями і сотнями попередніх поколінь злелієний у пісні, в переказі, в приказці. Слово нам доносить з глибини віків радості і прикрості, сподіванки й горе наших предків. Мова - це душа народу. Мова - то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Рідна мова - то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції...

Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва має тисячі.

Батьківщина - це твоя колиска, твій дім, твоє рідне слово. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання народу-рідну українську мову.

Азбука моральної культури

1.        Ти живеш серед людей. Кожний твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують.

Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна.

2.        Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3.        Всі блага і радість життя створюються працею. Своєю працьовитістю ти примножуєш честь сім'ї, роду і створюєш своє ім'я.

4.        Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Безсердечність породжує байдужість, байдужість себелюбство, а себелюбство - джерело жорстокості.

5.        Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Найбільше зло - відступництво, зрада високих ідеалів.

Сухомлинський В.О

“ Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна.

Перевіряй свої вчинки ...............................................................................................

Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.”

В. О. Сухомлинський

“ Дитина. Ти живеш не в пустелі, а серед людей, отже, кожен твій крок врешті - решт відбувається на твоєму ближньому, тому що ідеш ти кудись з якоюсь метою; кожне твоє слово відгукнеться в душі іншої людини, але як відгукнеться залежить від тебе . Уже те, що ти дивишся на навколишній світ і бачиш його, - приховує в собі і добро, і зло все залежить від того, що ти бачиш і як бачиш “.

В. О. Сухомлинський

В.О.Сухомлинський Дружба , товаришування , братерство

Дружба, товаришування, братерство - вершина людського щастя . Вони доступні мужнім, чесним, сміливим, духовно красивим. Дружба - не рятунок від неробства, а велика віддача духовних сил. У дружбі треба більше давати , ніж брати ; давай же своєму другії багатства душі- мудрість , безкорисливість , сміливість , непримиренність до зла . Чим більше ти віддаватимеш , тим багатшим духовно станеш сам. Моральна краса твого друга - дзеркало твоєї власної краси.