Тема:  Урок позакласного читання. Володимир Винниченко. «Кумедія з Костем»

Мета. Поглибити знання учнів про творчість В. Винниченка; допомогти зрозуміти у чому трагізм сирітської долі героя твору «Кумедія з Костем». Формувати вміння аналізувати вчинки героїв, визначати ознаки епічного твору; розвивати вміння вільно й емоційно висловлювати свої думки; розвивати навички виразного читання; формувати життєві компетентності; виховувати співчуття до обездолених дітей суспільства.

Тип уроку: позакласне читання, комбінований.

Люби ближнього свого, як самого себе.

Хід уроку

1.Емоційне сприйняття уроку.

Родина, рід… Які слова прості!

Вони відомі кожному із нас,

Бо всі ми з вами ніжні гілочки

На дереві, що вже ростуть віки!

-Діти, чим для вас є ваша родина?

-Ви щасливі, що вами опікуються ваші рідні?

-Отже, ви – не самотні.

2.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Тяжко на світі живеться самотній людині, а тим більше – дитині. Сирітство – найбільше нещастя, що може спіткати дитину. Ця проблема актуальна сьогодні, існувала вона у давні часи.

Не обминув такої теми, як життя дітей сиріт В. Винниченко. В оповіданні «Кумедія з Костем» письменник торкнувся психології життя дитини, маленького хлопчика, який мав сирітську долю. Сьогодні на уроці ми продовжимо досліджувати творчість

В. Винниченка на прикладі оповідання»Кумедія з Костем».

3. Опрацювання навчального матеріалу.

Одна із Божих заповідей навчає: «Люби ближнього свого». Як ви розумієте цей вислів, що є епіграфом нашого уроку? Чи потребує самотня людина любові ближнього.

1.      Бесіда за твором (емоційне сприйняття):

-Чи сподобалося вам оповідання?

-Чим воно схвилювало вас?

-Які епізоди особливо вразили? Чому?

2. Метод «Мікрофон».

-Розкрийте літературний термін «оповідання».

-Визначте тему оповідання.

-Дайте визначення літературному терміну «головний герой».

- Хто є головним героєм оповідання? Чому саме він?

3. Евристична бесіда:

-Про який час розповідається у творі?

-Чи важливо це для розкриття головної думки твору?

-Яким ви уявляєте Костика, головного героя оповідання? (Словесне малювання).

-А яким створив його письменник? Звернемося до художнього тексту.

4. Робота з текстом оповідання. Завдання учням: зачитати уривки з твору, в яких автор змальовує образ Костика.

5. Асоціативна вправа «Гронування». (Діти разом з вчителем створюють асоціативне гроно характеристики Костика за допомогою хмаринок).

-Чому Костик асоціюється з хмаринкою? (бо душа хлопчика чиста та невинна, життя його пропливло так швидко як хмаринка на небі).

-Діти, чим відрізняється Костик від Данилка та Семенця? (Складання порівняльної таблиці)

Кость	Спільне	Семенець,Микита,  Данилко
пасе панських корів	однолітки	Данилко, Семенець та Микита пасуть свою худобу
байстрюк; у нього  не було ні  матері , ні батька	пасуть худобу на лугу	живуть з батьками
дуже бідно, неохайно одягнений, босий	притаманне все дитяче	гарно одягнені:всі були в свитках і чоботях
живе на панській кухні	люблять розважатися	мали родину, свій дім,були «домашніми дітьми» Чорненький і чистенький, як кузочка, Данилко
відчайдушний, зверхня поведінка		дивляться дещо зверхньо на  Костя
він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається  з нього,безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.		Самовпевнені

6. Бесіда за змістом прочитаного

·         Хто були батьки Костя? (Головний герой не має батьків, він байстрюк, незаконнонароджений син пана)

·         Як Кость ставиться до своїх друзів? (товаришує з ними, намагається бути таким , як і вони, ділиться цигарками)

·         Як ставилися оточуючі до Костя?(сирота, беззахисний, над яким знущаються і ланові, і кухарки, і скотарі, і свинопаси)

·         Чому хлопчик так себе поводив?(за Костевою непривабливістю, відчайдушністю та дещо зверхньою поведінкою криється біль, прагнення привернути до себе увагу, комусь сподобатися, доказати, що він все-таки людина, а не якась істота, про яку всі одностайно кажуть: “байстрюк”. Автор уважно виписує найдрібніші деталі в показі поведінки й зовнішності Костя: він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього. Кость постає перед читачами як безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.).

·         Через що  побив лановий Костя?(бо він не дивився за панською худобою, якам зайшла в пшеницю)

·         Розкажіть, що сталося, коли хлопець прибіг додому.

·         Як відреагував пан на хворобу хлопця?

·         Як сприйняв хлопчик зустріч з паном? Чому він себе так повів?

 ( У Костя прокидаються надії, коли він дізнається про свого батька. Згодом помічаємо дивну ніжність до недопалка, що побував уруках батька – пана. Кость міцно тримає його, як найдорожчу в світі річ (“То татове!”), яка хоча б трохи пов’язує його з батьком. З тим недопалком у руці він і помирає, з тим недопалком і поховають “кам’яного виродка”. Спроба кухарки забрати недопалок несподівано викликала сльози, “як горох” – вони, як і оті “хр-р-р!”, розкривають глибокий розпач “впертого” хлопчика від усвідомлення власної “нічийності”.)

І Кость, і Федько  з оповідання «Федько-халамидник» не тільки не бажали пристосовуватись до інших, але й відверто протистояли цьому: перший - через свою емоційну нерозвиненість, своєрідність поведінки, а другий, навпаки, - через органічну принциповість, невміння гендлювати власним кодексом честі і совісті.

·         Чи співчувають оточуючі хлопцеві? ( спочатку-ні, вони знущаються з сироти, тільки хвороба а згодом смерть пробуджує в них співчуття)

7. Виразне читання вчителем кінцівки твору.Відповідь на питання

Які слова і вислови дають нам зрозуміти, що ставлення оточуючих до хлопця змінюється? Що зрозуміли дорослі?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Розвязування проблемного питання.

Вчитель: Чому автор назвав своє оповідання «Кумедія з Костем» і чи була історія хлопця справді кумедною?

Діти доходять до висновку

 Автор в своїй назві привертає увагу до того, що Кость для всіх -юродивий, тому що він не такий як вони, бідний, байстрюк, за нього нема кому заступитися.  Володимир Винниченко висловлює протест навіть в назві проти нелюдського в людях і співчуття до кумедного Костя. І лише наприкінці історії життя дитини , коли кумедія переростає в трагедію, автор змушує замислитися і героїв твору, і читачів. Історія не була кумедною. Навпаки- вона була трагічною.

2.Доведіть, які висловлювання героїв або автора доводять правильність таких думок.

VІПідсумок уроку

1.Бесіда за питаннями.

Чи сподобався вам твір, який ми сьогодні обговорювали на уроці

Що вам найбільше запам’яталося?

VI Домашнє завдання

1.. Виконати одне із завдань (на вибір):

- Вигадати своє закінчення оповідання  «Кумедія з Костем».

- Дайте відповідь на питання :Що треба змінити . щоб  люди перестали бути байдужими до чужого горя?

2.Підготувати повідомлення про С.Чернілевського.

-Як прозивали Костика? Чому?