Тема досвіду: Формування креативної особистості та підвищення грамотності на уроках української мови та літератури.

     Я вважаю, що основна мета вчителя-словесника полягає у підвищенні грамотності школярів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично висловлювали свої думки. Тому й працює над проблемою „ Формування креативної особистості та підвищення грамотності на уроках української мови та літератури.”

Учитель повинен добре дбати про рівень словникового запасу учнів, оскільки від цього залежить і рівень розвитку як мислення так і мовлення. Тобто чим багатший словник людини, тим проникливіше вона бачить світ, точніше сприймає почуте й прочитане, чіткіше формулює й виражає свої думки. Тому у своїй роботі завжди шукаю свіже слово, яскравий вислів, цікавий факт із життя, сьогодення, змістовний текст, що обов’язково носить виховний характер, - все це збуджує інтерес учнів до роботи над мовою. Дидактичний матеріал  набираю такий, що не тільки ілюструє певні теоретичні положення, а й задовольняє пізнавальні та естетичні потреби дітей, є зразком для наслідування.

Кожного разу я звертає увагу учнів: „Як гарно сказано”, „Яке влучне порівняння”, „Який цікавий образ”, „Яка глибока думка”. Цим створюю ситуацію успіху, спонукає дітей до творчості, домагаю, щоб учні відповідати на поставлені питання чи переповідали матеріал певними . правильно побу дованими й осмисленими реченнями. А під час оцінювання враховую  художню якість відповіді, а не тільки її правильність. Наприклад вивчаючи тему „Складання діалогів” у 10 класі, пояснюю учням, щоб зорієнтуватись у ситуації спілкування, кожен планував своє висловлювання.

Учні виконують вправи диференційованого характеру, а саме:

Скласти діалог, коли

а) ви маєте намір звернутися до вчителя мови (історії, математики) з проханням порадити підручники та довідкову літературу, якими варто скористатися у процесі самостійної підготовки до вступу у вищий навчальний

заклад;

б) ви хочете попросити вчителя літератури або керівника шкільного драматичного гуртка допомогти однокласникам у роботі над сценарієм випускного вечора;

в) ви хочете звернутися до голови батьківського комітету з проханням допомогти в організації випускного вечора.

Вчитель повинен добре розуміти, що критичне мислення учнів розвивається інтенсивніше, коли вони самі роблять висновки зі спостережень за мовними явищами, літературними процесами, самостійно формулюють правіша і доводять свою думку до логічного завершення. Вважаю , що найкориснішим видом роботи з розвитку зв'язного мовлення є переказ - письмовий і усний. Він найбільше сприяє виробленню навичок самостійного викладу думок. На уроках широко використовую вільний переказ прочитаного тексту, оскільки працюючи над таким переказом, учень не тільки дає волю своїй уяві, фантазії, а й засвоює нові слова, вислови, мовні звороти, моделі речень

У своїй роботі вимагаюсь від учнів культури мовлення, яка передбачає додержання літературної норми. Вчу  дітей дохідливості мовлення, тобто точності вираження думки, почуттів за допомогою точно дібраних слів і будови речень, відповідною розстановкою логічних наголосів. Наприклад, на одному з уроків учні 10 класу писали твір на тему „Осінь жагуча”. Взявши за тему слова з вірша Ліни Костенко, запропонувала розкрити зміст вислову „осінь жагуча”, висловивши власні почуття й думки. Ось зразки уривків з учнівських творів:

Янченко олександр: Пристрасть, яка обпалює нас своїми барвами, переносить у зовсім інший, незвичайний світ, де можна осягнути всю її велич, велич жагучої і прекрасної осені... ”

Мороз Іван: „Я знаю: все буде повторюватись ще раз, але в серці бентега. Немов з тобою прощається якась частина життя, бо осінь жагуча, схожа на чарівний світлячок, який, даруючи красу, горить яскраво, але зовсім недовго, і згасає назавжди разом із полум 'ям багать.

Сергієнко Ирина: .. Осінь. Рання, Жагуча. Вересень. Листопад. Якесь дійство. Феєрія природи. Наче театр. Новий. Вражаючий. Осінь. Я люблю її і ненавиджу. Я люблю і ненавиджу ті почуття, які вона зроджує. Почуття покину тості, якоїсь солодкої, приємної покинутості Я залишаюся сама. Сама в цьому жовтогарячому світі. І я безоглядно поринаю в нього. Глибоко- глибоко. На саме дно цього багряного океану. І наче яскравою стіною відділяюсь від усіх. Ви десь там, а я - тут. Сама, І нікого поруч. Цей яскравий жовто багряний світ обіймає мене одну. Ія люблю цю пронизливу самотність. Але чому ж мені так боляче?

Також практикую для вдосконалення мовленнєвих здібностей такий вид роботи як опис спостережень.

·        Оберіть будь-який предмет природи й опишіть, що ви бачите. Порівняйте опис власних спостережень з описами спостережень однокласників.

·        Опишіть будь-який предмет на основі власних спостережень, зайнявши певне місце в кімнаті. Потім зробіть те саме, перейшовши на інше місце. Порівняйте написане.

Виховую у школярів мовний етикет , пояснюю учням, що від культури мови залежить культура спілкування, порозуміння між людьми. Висока культура мови забезпечує високу культуру мислення. Культура мови - одна з найістотніших ознак загальної культури людини. Учні вдало демонструють на практичних заняттях з української мови та літератури те, що вони засвоїти вище вказані положення. Особливо добре виходить висловлювати свої міркування у шестикласників на уроках літератури. Починаючи речення словами „Я думаю”, учні самостійно доводять свою думку і самостійно роблять висновки.

Так, у цьому році було проведено в 11 класі уроки-диспути, семінари, конференції. Серед найбільш вдалих слід відмітити такі „Олександр Довженко. Щоденник”,  „Чи можливе взаєморозуміння між поколіннями?” (за романом О.Гончара „Собор”), „Чи знаєш що ти людина?” ( за творчістю В.Симоненка). На таких заняттях старшокласники доводять, аргументують свої твердження відносно завтрашнього дня, прогнозують краще майбутнє нашої держави.

Не вживаючи зайвих слів, жестів, учні висловлюють думки вільно, впевнено ,зміцнюючи віру в свої можливості, отримуючи радість від пізнання невідомого у відомому від збагачення засобів самовираження у світі людей, де панує мова.

На уроках застосовую різні види, прийоми, форми роботи : використовує твори мистецтва, словесне малювання, інсценізацію уривків творів, евристичну бесіду, дискусію, поглиблену роботу з художнім текстом, пошуково-дослідницькі завдання випереджального характеру, біографічні літературознавчі, історико-краєзнавчі, творчі домашні завдання (підготувати повідомлення, історичну довідку, скласти план, підготувати вікторину, висловити власні думки про прочитаний твір, написати твір-мініатюру тощо).

На уроках літератури прагну пробудити в учнів відчуття багатства і краси немеркнучих духовних цінностей втілених у літературних творах. А для цього, на її думку необхідно щодня спілкуватися з книжкою. Тому намагаюсь пробудити в учнях інтерес до вивчення художніх творів і на уроках-оглядах біографії письменників, уроках-бесідах з позакласного читання, уроках літератури рідного краю, під час текстуального вивчення творів. Перед старшокласниками ставить завдання у процесі аналізу художнього тексту побачити героя як людину з усіма переживаннями, сумнівами, суперечностями. Для цього заздалегідь оформляю виставку творів письменника, даю випереджальні індивідуальні завдання. Готую виразне читання напам’ять, пропоную запитання , які допомагають учням систематизувати враження про літературних персонажів, спонукають до проникнення в їх внутрішній світ.

На кожному уроці намагаюсь пробудити в учнів щиросердний інтерес до всього красивого, високого, морального, рідного українського.