Тема уроку. Майстерне зображення в повісті „Тіні забутих предків” картин і праці гуцулів, їх світогляду і світовідчуття.

Мета. Навчальна - розкрити уявлення учнів про самобутність Гуцу- льщини через осмислення праці й духовного життя її мешканців, зма­льованих на сторінках повісті;

розвивальна - розвивати творче мислення учнів; виховна - виховувати почуття поваги до історії, традицій на­шого народу.

Обладнання. Матеріали заочної експедиції по Українських Карпатах. Тип уроку. Бінарний урок.

Хід уроку I. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за текстом твору „Тіні забутих предків”:

■         Назвіть проблеми, порушені М. Коцюбинським у повісті „Тіні за­бутих предків” ?

■         У чому полягає суперечка та гнів між родами Гутенюків і Палій- чуків ? чому вони ніколи не могли примиритись ?

■                 Визначте тему повісті.

■                 Які епізоди з твору вас найбільше схвилювали, вразили ?

II.         Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

III.        Сприймання і усвідомлення нового навчального матеріалу.

1.                Розповідь учителя.

Наша заочна мандрівка Карпатами допоможе краще зрозуміти перли­ну української літератури - повість „Тіні забутих предків”, заглиби­тись у чарівний світ народу з багатою фантазією. Який зумів витво­рити цілий світ символів, що допомагають жити у вічній гармонії з природою.

2.                Звіт першої групи учнів, що досліджувала природно- етнографічні умови : населення, світогляд жителів Карпат. Гуцульщина за сучасним адміністративним поділом охоплює півден­ні частини Надвірнянського, Косівського та Верховинського район Івано-Франківської області, південну частину Вижницького району, Путинський район Чернівецької та Рахівський район Закарпатської областей. У с. Криворівні створено літературно-етнографічний музей.

Споконвіку гуцули займалися скотарством, лісовим промислом, сплавом лісу по гірських річках.

Величезне нервове виснаження останніх років дається взнаки. Навіть „Книга природи”, яку так любив письменник, спочатку викликає в ньому відразу. В одному з перших листів до дружини (від 14 червня 1908 р.) він зауважує з приводу природи в Кононівці:” Не можна сказати, щоб тут було особливо гарно; степ, низьке місце, часто з болотами, лісу нема, купатися не можна, хоч маленькі ставки є. При домі великий запущений парк, в якому стільки ворон, як у Святому і так само по цілих днях кричать ...” І це сказано про ту саму природу, потім чарівною музикою зазвучить в „Intermezzo”.

Проте М. Коцюбинський бореться з утомою за внутрішній спокій, що дав би йому змогу зайнятись улюбленою справою - писати. В листах до дружини протягом місяця перебування в Кононівці час від часу прохоплюється зауваження, що відтворюють цей процес боротьби: „ Погано, що й досі не можу сісти за роботу...думки не йдуть до голови...”(23 червня 1908 p.); „Людей просто не переношу, а коли, гуляючи, десь бачу людину, то тікаю, щоб не стрітись ...” І, нарешті, там же: „ Так полюбив зелені простори, сонце, що мені жалко години, проведеної у хаті ”(26 червня 1908 p.).

Письменник починає пильніше вдивлятися в природу, і втома відступає. Краса природи, її неповторність захоплюють його, викликають цілу зливу позитивних емоцій. М. Коцюбинський під кінець відпу стки вже не почуває себе втомленим, самотнім. Він живе повнокровним внутрішнім життям і готовий свої почуття вилити на папері.

1.                                                          Словникова робота.

- Поясніть значення слова ,,intermezzo”.( intermezzo—лат. перерва, перепочинок .—у музиці - невеличка інструментальна п’єса, що в 17 ст. виконувалася між актами трагедії )

II.            Узагальнення та систематизація набутих знань

1.    Бесіда за змістом твору:

—             Яке враження справила на вас новела ?

—             Хто ж він, ліричний герой „Intermezzo” ?

-- Першою дійовою особою, яка з’являється у творі, є „моя утома”. Чим вона зумовлена ?

—             Коли ж, на вашу думку, починається власне „intermezzo” ?

—             Чи можна сказати, що природа лікує душу?

—             Якою є людина у порівнянні з силою природи ?

-- Багато критиків говорили про М. Коцюбинського як про „сонцепоклонника”. Проілюструйте це прикладами з твору.

—             Чому спів жайворонка асоціюється у героя з арфою ?

—             Остання дійова особа, з якою зустрічається головний герой є Людське горе. Чи готовий він до зустрічі з людиною ?

2.         Теорія літератури.

Учитель. За визначенням літературознавців, твір „Intermezzo” - це поліфонічна новела. З’ясуємо, чому ? (Учні згадують поняття „новела”, основні її ознаки і посилаються на зміст твору; визначають вид новели за характером подій ( лірична драма), за об’єктом зображення ( пейзажна), за проблематикою і типом героїв (імпресіоністична), за способом відтворення дійсності (потік свідомості).

3.        Самостійна робота учнів.

Учні визначають тему твору (зображення самопочуття митця, викликаного настроями у часи реакції, дій людини в екстремальних умовах) та конфлікт ( філософсько-психологічний), обґрунтовуючи свої думки.

4.        Виступ учня-літературознавця „Особливості композиції новели „Intermezzo” ”

Твір фабульний, складається з 11 частин. Починається новела з зав’язки (втома митця). Далі йде експозиція (знайомство з Кононівкою, прибуття ), розвиток дії (відчуття самотності в будинку з 10-ти кімнат, перебування в полі), кульмінація (зустріч ліричного героя з селянином). Розв’язка твору полягає у тому, що до ліричного героя повертається бажання творити, сила і він починає працювати.

III.    Висновки уроку. Повідомлення домашнього завдання.

1. Слово вчителя.

Образи природи, що символізують складну боротьбу в душі героя, немов показують, як поступово повертається до нього рівновага, зникає роздвоєння, повертається бажання жити і знову виконувати свої обов’язки.

2.    Аргументація оцінок.

3.    Повідомлення домашнього завдання.

Підготувати невелику за обсягом новелу на тему: „Щастя мить”, описавши в ній настрої, переживання ліричного героя.