В.О. Сухомлинський і сучасна початкова школа

Тетяна Дудчина

директор Киїнської ЗОШ І-ІІІ ступенів

         На базі Киїнської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чернігівської районної ради Чернігівської області проводиться дослідно-експериментальна робота за темою «Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи», яка присвячена великому педагогу, вивченню його спадщини, а також сучасної теорії і практики виховання молодших школярів навчального закладу з даної проблеми. (Рішення науково – методичної ради ЧОІППО від 20 березня 2014 року, протокол №1)

З перших хвилин життя дитина входить до світу природи, яка оточує нас всюди. Природа - невичерпне джерело краси, вона викликає почуття радості, подиву, впливає на душі дітей. Свого часу видатний педагог-мислитель Я. А. Коменський (1592-1670) підкреслював, що людина - це частина природи, і вона повинна розвиватися за її законами. Й. Г. Песталоцці (1746-1827) вважав, що єдиний, справжній фундамент людського пізнання - сприйняття природи. Весь запас знань, які людина здобуває за допомогою відчуттів, є результатом  уважного ставлення до природи. Дана проблема залишається актуальною і сьогодні.

Об’єкт дослідження: виховання дітей засобами природи.

Предмет дослідження: виховання дітей молодшого шкільного віку засобами природи з використанням ідей Василя Олександровича Сухомлинського.

Мета дослідження: сформувати у дітей почуття прекрасного, дбайливого і бережливого ставлення до природи  під час занять, бесід, ігор, спостережень, дослідів, екскурсій, читання творів, використовуючи надбання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського.

Завдання дослідження:

-        екологічне виховання молодшого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати та відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу;

-        комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних зв’язків;

-        врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів;

-        організація безпосередньої діяльності учнів по  охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості;

-        вибір оптимальних форм, методів і прийомів екологічного виховання;

-        вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

-        єдність дій педагогічного колективу початкової школи в екологічному вихованні учнів;

- висвітлити і вивчити проблему виховання дітей засобами природи в працях

В. О. Сухомлинського і в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях;

- провести і організувати роботу по вихованню дітей засобами природи в навчальному закладі та сім’ї на основі ідей В. О. Сухомлинського;

- розробити рекомендації для батьків по вихованню дітей молодшого шкільного віку засобами природи.

Досліджуючи педагогічну спадщину В. Сухомлинського слід виділити принципи екологічного виховання молодших школярів:

1.       Принцип природовідповідності.

2.       Принцип цілісності.

3.       Принцип неперервності.

4.       Принцип гуманізму.

Я вважаю, що використання в навчально-виховній роботі ідей

В. О. Сухомлинського про природу як фактор виховання буде сприяти підвищенню ефективності педагогічного процесу, якщо робота буде проводитися систематично і послідовно в усіх її ланках.

Методи педагогічного дослідження: спостереження; експеримент; бесіда; вивчення продуктів діяльності; анкетування; метод математичної статистики; аналіз щоденників учнів і вчителів, планів навчально-виховної роботи, інших документів навчально-виховного процесу.

В. О. Сухомлинський надзвичайно любив природу,  в численних своїх працях пропагував вивчення її. Тому в навчально-виховному процесі вчителі початкової школи намагаються створити такі умови, щоб дитина відчула себе частинкою природи, тією маленькою зіронькою у великому і неосяжному всесвіті. На кожному уроці ставлять перед собою такі завдання:

-        запалити в дитячому серці вогник допитливості;

-        збагачувати знання школярів про природу;

-        розвивати різні види пам’яті;

-        розвивати уяву і фантазію;

-        розвивати увагу, спостережливість:

-        формувати мовленнєві вміння, комунікативно-творчі здібності;

-        пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

-        розвивати творче мислення;

-        навчити працювати з навчальною, довідковою та дитячою книгою;

-        виховувати бережне ставлення до природи, духовність.

Щоб реалізувати ці завдання у своїй роботі вчителі використовують різноманітні

методи навчання:

-        метод проблемного викладу матеріалу;

-        частково-пошуковий (загадки, ребуси, кросворди, вікторини, творчі вправи, пізнавальні ігри, опорні схеми);

-        дослідницький (спостереження за сезонними змінами у природі, перевірка народних прикмет, екскурсії, проекти, їх захист).

Особливу увагу надають роботі в групах, бо саме так діти вчаться співробітництву (слухати, підтримувати розмову, досягти згоди).

Однокласники стають друзями (піклуються один про одного, допомагають, довіряють). Учні аналізують взаємозв’язки між явищами, шукають правильне рішення проблемної ситуації.

Працюючи в групах, навіть «слабкі» учні мають можливість на самовираження, бо в умовах групової роботи думки кожного вислуховуються і беруться до уваги. Вважаю, що майстерність педагога і полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до розв’язання різноманітних творчих завдань.

Урізноманітнюючи заняття та підтримуючи інтерес до навчання, вони проводять різні за формою уроки: урок-ранок, урок-екскурсія, урок-подорож, урок-казка.

Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, які їй подобаються найбільше, а потім - в усіх притаманних учням видах діяльності (гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання віршів, казок, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь- якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості з неї і складаються наші збірки дитячих творів.

Весна

І ось прийшла уже весна.

Вона весела і співуча.

Всі ми радієм журавлям,

Що все летять у сад квітучий.

Полуян Владислав

Про що мріють дерева, скидаючи листочки?

Одного разу в лісі росло троє дерев: осика, дуб і береза. Кожне з них думало про те, що скоро настане осінь і їх листя опаде.

Коли прийшла осінь, і дерева почали скидати листя, осика мріяла про весну, дуб міцно тримав свої листочки й зовсім не хотів їх скидати, а береза чомусь засмутилася й не хотіла мріяти.

Заяць В’ячеслав

Одного зимового дня...

Одного зимового дня я з мамою спостерігав за природою. Коли я вийшов на подвір’я, то побачив сиві дерева: вони були вкриті інеєм.

Як гарно взимку!

Дерева одягли білі пухнасті шуби, а сонечко пригріло, сніговий одяг почав танути.

Підвечір завжди буває мороз, тоді сива бабуся Зима малює свої химерні візерунки на шибках вікон у людських оселях.

Дока Віталій

Осінні розмови

Зустрілись якось одного погожого дня восени на лісовій галявині їжачок і білочка й завели між собою розмову.

їжачок говорив про те, що скоро настане зима, треба запасатися їжею, що він з білочкою не побачиться взимку, бо буде спати аж до весни.

Білочка хвалилася, що назбирала різної їжі: горішків, грибів, шишок. Кожен із них розповідав про те, як буде переживати довгу й холодну

зиму.                                  Білоус Вікторія

Початок дня

Мені дуже подобається спостерігати за природою. Особливо люблю бачити появу сонця. Щодня вранці я виходжу на ґанок і намагаюся вловити ці чудові миті сходу величного світила.

Спочатку воно нагадує мені половину вогняної кулі, яка випливає із-за горизонту. Згодом сонце з’являється на небі повністю.

Я стою. засліплений його красою.

Та намилуватися сонечком неможливо, тому мені доводиться з ним прощатися. «До скорої зустрічі!» - завжди кажу я йому.

Лутченко Ілля

Схід сонця

Схід сонця кожного дня починається неоднаково. Це відбувається завжди в різний час. Улітку сонце сходить біля четвертої години ранку. Взимку - близько сьомої.

Кожного ранку це дійство супроводжується сплетінням різних кольорів і відтінків. Часто переважає жовтий, помаранчевий, а інколи - багряно- червоний колір.

Сібашвілі Марина

Ранок

Після темної ночі починає світати. Край неба стає рожевим. Поступово світлішає. І ось нарешті сходить сонце.

Як тільки перші його промінчики зігрівають землю, прокидається все: співає жайворонок, стрибають коники у траві, бринять мухи, тріпочуть крилами барвисті метелики.

Природа оживає, бо зійшло сонечко.

Пшенишна Яна

Сучасні умови життя вимагають від людини вміння творчо мислити і працювати, приймати нестандартні рішення. Саме на формування такої особистості спрямований метод проектів, який педагоги використовують у своїй практиці. В процесі виконання проектної діяльності школярі вчаться користуватися дослідницькими прийомами: збирати інформацію, аналізувати її, висувати припущення, робити висновки. За допомогою методу проектів учні пізнають навколишній світ, переконуються, що природа створена не тільки для милування,

вона потребує захисту. (Урок-проект «Захистимо ялинку», «Годівничка»).

Урок-проект «Захистимо ялинку»

Мета проекту: вдосконалювати техніку виразного читання, сприймати та аналізувати художній текст; збагачувати словниковий запас; учити учнів здійснювати проектну діяльність, працювати в групах; розвивати спостережливість, критичне мислення; виховувати в дітей дбайливе ставлення до природи, екологічну культуру.

Обладнання: проектор, екран, презентація фотографій, анімаційний фільм за віршем С.Носаня «Ялинка», музичне супроводження, виставка новорічних композицій.

Література: вірш С.Носаня «Ялинка»; оповідання О.Олеся «Ялинка»; енциклопедії; Інтернет-матеріали.

Тип проекту: Інформаційно-дослідницький.

Навчальні предмети: Українське читання, курс «Я і Україна», трудове навчання. 2 клас.

Проблемне питання проекту: Як захистити зелених красунь від бездумного знищення?

Тривалість: 2 тижні.

                                                               вчитель 2-А класу Гордієнко Н.В.

Учителі 1-4 класів  широко використовують у своїй педагогічній роботі „уроки мислення” серед природи, які умовно можна поділити на два види:

- логічного типу, які спрямовані на формування системи наукових знань про закономірності розвитку природи і розвиток пізнавальних здібностей дітей („Коли ліс дякує, а коли ображається”, „Лісова аптека”, „Книга скарг природи”, «Пташина їдальня», «Чому ліси називають «легенями планети»», «Цей ліс живий»);

- художнього типу, що сприяють розвиткові естетичних сприймань, емоційної пам’яті, образного мовлення („Ми любим  весну зелену, чудесну”, „Світ квітів серед зими”, „Сонце після літнього дощу”, „Веселка над річкою”, „Первоцвіти – вісники весни”,).

Широко цю проблему розглядали як вітчизняні, так і зарубіжні педагоги, зокрема В.О. Сухомлинський зробив великий внесок у розробку питання про використання природи у початковому вихованні і навчанні. Він вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи.

Підкреслюючи значення природи для розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку, В.О. Сухомлинський вказував, що вона  є першоджерелом реальних вражень,  близька дитині і вчитель не знайде більш багатого, доступного, різноманітного матеріалу, ніж матеріал навколишнього середовища. Ознайомлення з природою дає змогу наочно і практично засвоювати причини і наслідки, робити висновки, розвивати мову, тому початкове навчання потрібно будувати на природному матеріалі.

Основою розумового виховання В.О. Сухомлинський вважав розвиток мислення і мови, книги для початкового навчання „Вічна тополя” , «Гаряча квітка», „Всі добрі люди – одна сім’я” містили відомості про неживу природу, рослини, тварини, відносини між людьми. Знання діти повинні отримувати відповідно до пір року, що має забезпечити нагромадження чуттєвого досвіду і формування системи знань. Щоб навчання не було сухим, далеким від дійсності і однобічним, вказував видатний педагог, щоб дитина розвивалася у всій своїй живій, гармонійній природній цілісності, треба завжди зважати на місце і час.

Дитина, писав він, мислить формами, барвами, звуками, відчуттями взагалі, і той даремно і шкідливо насилував би дитячу природу, хто захотів би примусити її мислити інакше.

Великого значення у вихованні дітей засобами природи надавала С. Ф. Русова (1856-1940). Вона писала: „Перше природознавство пояснює дитині те життя, яке вона бачить навкруги себе: в саду, в лісі, в полі, у ставку, на річці, усе біологічне оточення, серед якого вона живе й на яке треба звернути увагу дітей. Дерева, квіти, хліба, городина - мають стати цілком знайомими і своїми індивідуальними рисами, і своїм призначенням для людей; дитина повинна розпізнавати птахів з їх співу, з яєць та гнізд; які з них мандрують, які постійно живуть навколо нас. Вихователь повинен постійно викликати в дитині любов, інтерес до природи та її явищ і процесів. Треба, щоб вихователь сам любив природу, сам захоплювався екскурсіями і спостереженнями” [2, 264-265].

У сучасній теорії питанням виховання дітей у природі надається велика роль (В. Г. Грекова, Г. В. Земцова, Н. М. Кондратьєва, Н. М. Кот, Н. В. Лисенко,

Г. С. Марочко, З. П. Плохій, М. Ф. Яришева та ін.) В. Г. Грецова трактує надбання знань про природу як фактор позитивного до неї ставлення, Н. В. Лисенко розроблені практичні рекомендації щодо екологічного виховання, Н. М. Кот доведена необхідність спільної роботи школи і родини з екологічного виховання. Повинна проводитися систематична робота сім’ї і школи з питань екологічного виховання.

Природа вчить мудрості, не промовивши ні слова. Уміння бачити прекрасне в навколишньому світі - робить людину мудрішою, добрішою, духовно багатою.

Потрібно вчити дітей радіти природі, маленьких першокласників - помічати красу і говорити про неї.

Література:

1. Кот Н. М. // Дитячий садок,. - 2001, грудень. - № 45(141).

2. Русова С. Ф. Вибрані педагогічні твори: У 2-х кн. - Кн. 2. - К.: Либідь, 1997.

3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5 т. - Т. 5. - К.: Рад. школа, 1976. - 639 с.

4. Сухорукова Г. В. // Обдарована дитина. - 1999. - № 2. - С. 37-38.

5. Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - К.: Вища школа, 1993. - 255 с.

Вдумайтесь, батьку і мама, в ці      слова. Що ми

залишаємо в серцях своїх дітей - залишаємо    своїми ділами і

словами, вчинками і почуттями? Чим запам’ятаємось нашим дітям, чим піднесемо себе в їхніх очах? Людина залишає себе насамперед у людині... Якщо ти хочеш залишитися в серці людини - виховай своїх дітей.

Василь Сухомлинський.

Те, з чим Василь Олександрович Сухомлинський ввійшов у педагогічну науку і практику    школи, це, звичайно, любов і повага до дитини. Він говорив, що дитина - це         не майбутні дорослі, як це стверджувалось тоді, а самодостатня унікальна особистість, яка живе повноцінним життям. Гуманізм, любов, людяність - провідна риса його творчості, вона ніколи не втратить своєї актуальності. У 60-х роках великий педагог дійшов висновку, що виховувати слід на цінностях і створив хрестоматію з етики.

А сьогодні і ми і західна педагогіка говоримо про те, що ціннісні орієнтації повинні лежати в основі виховання.

Асоціація Василя Сухомлинського була створена для того, щоб кожна область з її навчальними закладами пізнала витоки творчості вченого, поширювала і практично освоювала велику спадщину, підтримувала його ідеї на батьківщині та за її межами. Адже школа - це маленька держава. Але держава особлива.

Визначальною силою і водночас стратегічною метою незалежної України в розвиткові її державності є людина та її ідейні прагнення, моральні принципи, творчий потенціал, матеріальне благополуччя. Зростають нині вимоги перед школою, перед учителем.

З 1999 року Киїнська ЗОШ І - III ступенів є опорною школою по вивченню і впровадженню спадщини Василя Сухомлинського. Його спадщина підняла на неосяжні висоти гуманістичне ставлення до дітей. Над цим б'ється людство. Сукупністю своїх праць педагог став урівень зі світовою педагогікою. Всі його твори легко читаються, незважаючи на серйозність думок. Педагогічний колектив нашої школи написав для себе свого роду „Пам’ятку”. Поради вченого-практика вчителі відшукали в таких книгах, як „Серце віддаю дітям”, „Листи до сина”, „Павлиська середня школа", „Сто порад учителю”, „Розмова з молодим директором" та ін. Намагаємось, щоб кожна ідея педагога матеріалізувалась в практичній діяльності наших вихованців.

Врахували побажання молодих вчителів:

·        Переконуватиму дитину , що в неї є позитивні якості. Не даватиму їй утвердитись, що вона невдаха.

·        Наголошуватиму на позитивних якостях дитини перед товаришами, батьками.

·        Остерігатимусь травмувати душу дитини, оберігатиму слабких і сором’язливих.

·        Не боятимусь бути ласкавим і душевним.

·        Розвиватиму у дітей уміння захищати свою позицію.

Питання, що хвилюють сучасну школу, можемо знайти у багатющій спадщині вченого.

Реалізувати науково-методичну проблему „Розвиток почуття любові до батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, виховання свідомого громадянина України, шанобливого ставлення до історичних та культурних надбань народу” допомагають творчі групи вчителів початкових класів та вчителів-філологів. Всі педагоги - опрацювали велику кількість літератури. На педагогічній раді вивчено теоретичні аспекти проблеми і намічено план роботи. Вивчили положення про опорну школу, яка розкриває систему роботи педагогічного колективу щодо озброєння учнів глибокими і міцними знаннями основ наук, забезпечення високого рівня їх вихованості, дотримання єдиних вимог до учнів, підвищення їх відповідальності за якість навчальної праці, вироблення свідомої дисципліни, високих моральних якостей, формування соціально активної особистості.

При опорній школі створено методичну раду, на засіданнях якої вивчаються питання освіти у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського.     

             Розробляється тематика лекцій для батьків за порадами вченого. Відбуваються уроки обміну досвідом роботи вчителів. Проходять звіти творчих груп учителів початкових класів з проблеми „Впровадження педагогічної спадщини Василя Сухомлинського" вчителів-філологів з питання „Формування національної свідомості учнів у процесі вивчення мови та літератури” та звіти методичного об'єднання класних керівників з питання „Формування естетичних смаків учнів на національних традиціях українського народу”.

Наша школа є базовою для організації методичної роботи з учителями та керівниками шкіл району, основними формами роботи є практичний показ сучасних форм та методів педагогічної праці на уроках та інших навчальних заняттях, а також під час позакласноїта позашкільної роботи:

·        консультації (індивідуальні та групові);

·        відкриті уроки та виховні заходи;

·        семінари-практикуми:

·        науково-практичні конференції;

·        педагогічні читання;

·        стажування тощо.

Проведено семінари-практикуми для слухачів курсів при ІУППО та молодих керівників шкіл області, конференцію для словесників району.

Завдання, які вирішує наша школа, відображені у відповідних розділах перспективного та річного планів роботи школи        

Проведено такі заходи:

·        „Проблеми вдосконалення уроку   в педагогічній спадщині        Василя

Сухомлинського” (конференція);

·        шляхи ефективності уроку в педагогічній спадщині  Василя

Сухомлинського;

·        Сухомлинський В.О. про      створення гігієнічних   умов,

·        психологічного мікроклімату як необхідної умови проведення

уроку;

·        забезпечення культури розумової прані учнів на уроці;

·        Сухомлинський В.О. про реалізацію виховного потенціалу уроку;

·        питання оцінки знань, умінь та навичок учнів в педагогічній спадщині вченого;

·        Василь Сухомлинський про аналіз уроку як засіб підвищення його ефективності.

·        Щороку у вересні місяці в школі проходить тиждень - пам’яті Василя Сухомлинського:

·        години класного керівника, бесіди „Спадщина великого педагога”, „Життя та діяльність Василя Сухомлинського”;

·        батьківський лекторій „Василь Сухомлинський про виховання";

·        науково-практична конференція „Ідеї Василя Сухомлинського в дії”;

·        виставка творчих робіт учнів „Виховує краса”;

·        конкурс учнівських творів „Чому можна навчитись у природи”.

На загально шкільних батьківських зборах прочитано лекцію „Сухомлинський про естетичне виховання”.

В школі створено методичний кабінет, який виступає координатором методичної роботи з педагогічними працівниками. Зібрано нормативні документи з питань організації навчально-виховного процесу, виховної роботи з учнями, необхідна психолого-педагогічна методична і довідкова література, матеріали передового педагогічного досвіду. Є добірка матеріалів для проведення лекцій для батьків, вчителів, а саме: „Проблеми сімейного виховання у педагогічній творчості Василя Сухомлинського”, „Спадщина вченого у роботі з класним колективом”, „Поради видатного педагога”, „Філософія дитячого щастя за ідеями Василя Сухомлинського”, „Василь Сухомлинський про виховання у дітей загальнолюдських духовних цінностей”, „Уроки мислення серед природи та їх використання на уроках розвитку мовлення", „Рідне слово у творчій спадщині видатного педагога” та ін. Зібрано добірку матеріалів для проведення виховних годин, а саме: „Людина починається з добра”, „Здоров’я - основа життя”, „Вічний слід”, „Зоряні світанки” та ін.

Вчителі школи підготували реферати на тему: „Позакласна робота в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського”, „Педагог про планування виховної роботи та як проводити виховні години з колективом”, „Педагогічна творчість Василя Сухомлинського у протистоянні гуманізму з авторитаризмом” та ін.

А саме основне ми бачимо, щоб був ефективний кінцевий результат, а тому і працюємо в єдиному напрямку (навчальна і виховна робота).

Читайте твори Василя Сухомлинського і ви знайдете відповіді на всі запитання, які стоять перед сучасною школою.