Тема досвіду: Формування креативної особистості та підвищення грамотності на уроках української мови та літератури.

     Я вважаю, що основна мета вчителя-словесника полягає у підвищенні грамотності школярів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично висловлювали свої думки. Тому й працює над проблемою „ Формування креативної особистості та підвищення грамотності на уроках української мови та літератури.”

Учитель повинен добре дбати про рівень словникового запасу учнів, оскільки від цього залежить і рівень розвитку як мислення так і мовлення. Тобто чим багатший словник людини, тим проникливіше вона бачить світ, точніше сприймає почуте й прочитане, чіткіше формулює й виражає свої думки. Тому у своїй роботі завжди шукаю свіже слово, яскравий вислів, цікавий факт із життя, сьогодення, змістовний текст, що обов’язково носить виховний характер, - все це збуджує інтерес учнів до роботи над мовою. Дидактичний матеріал  набираю такий, що не тільки ілюструє певні теоретичні положення, а й задовольняє пізнавальні та естетичні потреби дітей, є зразком для наслідування.

Кожного разу я звертає увагу учнів: „Як гарно сказано”, „Яке влучне порівняння”, „Який цікавий образ”, „Яка глибока думка”. Цим створюю ситуацію успіху, спонукає дітей до творчості, домагаю, щоб учні відповідати на поставлені питання чи переповідали матеріал певними . правильно побу дованими й осмисленими реченнями. А під час оцінювання враховую  художню якість відповіді, а не тільки її правильність. Наприклад вивчаючи тему „Складання діалогів” у 10 класі, пояснюю учням, щоб зорієнтуватись у ситуації спілкування, кожен планував своє висловлювання.

Учні виконують вправи диференційованого характеру, а саме:

Скласти діалог, коли

а) ви маєте намір звернутися до вчителя мови (історії, математики) з проханням порадити підручники та довідкову літературу, якими варто скористатися у процесі самостійної підготовки до вступу у вищий навчальний

заклад;

б) ви хочете попросити вчителя літератури або керівника шкільного драматичного гуртка допомогти однокласникам у роботі над сценарієм випускного вечора;

в) ви хочете звернутися до голови батьківського комітету з проханням допомогти в організації випускного вечора.

Вчитель повинен добре розуміти, що критичне мислення учнів розвивається інтенсивніше, коли вони самі роблять висновки зі спостережень за мовними явищами, літературними процесами, самостійно формулюють правіша і доводять свою думку до логічного завершення. Вважаю , що найкориснішим видом роботи з розвитку зв'язного мовлення є переказ - письмовий і усний. Він найбільше сприяє виробленню навичок самостійного викладу думок. На уроках широко використовую вільний переказ прочитаного тексту, оскільки працюючи над таким переказом, учень не тільки дає волю своїй уяві, фантазії, а й засвоює нові слова, вислови, мовні звороти, моделі речень

У своїй роботі вимагаюсь від учнів культури мовлення, яка передбачає додержання літературної норми. Вчу  дітей дохідливості мовлення, тобто точності вираження думки, почуттів за допомогою точно дібраних слів і будови речень, відповідною розстановкою логічних наголосів. Наприклад, на одному з уроків учні 10 класу писали твір на тему „Осінь жагуча”. Взявши за тему слова з вірша Ліни Костенко, запропонувала розкрити зміст вислову „осінь жагуча”, висловивши власні почуття й думки. Ось зразки уривків з учнівських творів:

Янченко олександр: Пристрасть, яка обпалює нас своїми барвами, переносить у зовсім інший, незвичайний світ, де можна осягнути всю її велич, велич жагучої і прекрасної осені... ”

Мороз Іван: „Я знаю: все буде повторюватись ще раз, але в серці бентега. Немов з тобою прощається якась частина життя, бо осінь жагуча, схожа на чарівний світлячок, який, даруючи красу, горить яскраво, але зовсім недовго, і згасає назавжди разом із полум 'ям багать.

Сергієнко Ирина: .. Осінь. Рання, Жагуча. Вересень. Листопад. Якесь дійство. Феєрія природи. Наче театр. Новий. Вражаючий. Осінь. Я люблю її і ненавиджу. Я люблю і ненавиджу ті почуття, які вона зроджує. Почуття покину тості, якоїсь солодкої, приємної покинутості Я залишаюся сама. Сама в цьому жовтогарячому світі. І я безоглядно поринаю в нього. Глибоко- глибоко. На саме дно цього багряного океану. І наче яскравою стіною відділяюсь від усіх. Ви десь там, а я - тут. Сама, І нікого поруч. Цей яскравий жовто багряний світ обіймає мене одну. Ія люблю цю пронизливу самотність. Але чому ж мені так боляче?

Також практикую для вдосконалення мовленнєвих здібностей такий вид роботи як опис спостережень.

·        Оберіть будь-який предмет природи й опишіть, що ви бачите. Порівняйте опис власних спостережень з описами спостережень однокласників.

·        Опишіть будь-який предмет на основі власних спостережень, зайнявши певне місце в кімнаті. Потім зробіть те саме, перейшовши на інше місце. Порівняйте написане.

Виховую у школярів мовний етикет , пояснюю учням, що від культури мови залежить культура спілкування, порозуміння між людьми. Висока культура мови забезпечує високу культуру мислення. Культура мови - одна з найістотніших ознак загальної культури людини. Учні вдало демонструють на практичних заняттях з української мови та літератури те, що вони засвоїти вище вказані положення. Особливо добре виходить висловлювати свої міркування у шестикласників на уроках літератури. Починаючи речення словами „Я думаю”, учні самостійно доводять свою думку і самостійно роблять висновки.

Так, у цьому році було проведено в 11 класі уроки-диспути, семінари, конференції. Серед найбільш вдалих слід відмітити такі „Олександр Довженко. Щоденник”,  „Чи можливе взаєморозуміння між поколіннями?” (за романом О.Гончара „Собор”), „Чи знаєш що ти людина?” ( за творчістю В.Симоненка). На таких заняттях старшокласники доводять, аргументують свої твердження відносно завтрашнього дня, прогнозують краще майбутнє нашої держави.

Не вживаючи зайвих слів, жестів, учні висловлюють думки вільно, впевнено ,зміцнюючи віру в свої можливості, отримуючи радість від пізнання невідомого у відомому від збагачення засобів самовираження у світі людей, де панує мова.

На уроках застосовую різні види, прийоми, форми роботи : використовує твори мистецтва, словесне малювання, інсценізацію уривків творів, евристичну бесіду, дискусію, поглиблену роботу з художнім текстом, пошуково-дослідницькі завдання випереджального характеру, біографічні літературознавчі, історико-краєзнавчі, творчі домашні завдання (підготувати повідомлення, історичну довідку, скласти план, підготувати вікторину, висловити власні думки про прочитаний твір, написати твір-мініатюру тощо).

На уроках літератури прагну пробудити в учнів відчуття багатства і краси немеркнучих духовних цінностей втілених у літературних творах. А для цього, на її думку необхідно щодня спілкуватися з книжкою. Тому намагаюсь пробудити в учнях інтерес до вивчення художніх творів і на уроках-оглядах біографії письменників, уроках-бесідах з позакласного читання, уроках літератури рідного краю, під час текстуального вивчення творів. Перед старшокласниками ставить завдання у процесі аналізу художнього тексту побачити героя як людину з усіма переживаннями, сумнівами, суперечностями. Для цього заздалегідь оформляю виставку творів письменника, даю випереджальні індивідуальні завдання. Готую виразне читання напам’ять, пропоную запитання , які допомагають учням систематизувати враження про літературних персонажів, спонукають до проникнення в їх внутрішній світ.

На кожному уроці намагаюсь пробудити в учнів щиросердний інтерес до всього красивого, високого, морального, рідного українського.

ТЕМА. Синтаксичний розбір неповних речень.

Мета. Вивчити учнів робити синтаксичний розбір неповних речень, відрізняти неповні речення від односкладних речень. Розвивати навичку здійснювати аналіз речень. Виховувати духовність. Обладнання: підручник.

Хід уроку

I.                  Організаційна частина.

II.               Перевірка домашнього завдання.

-          Зачитати речення вправи 131 (с. 49). Що ви зробили для того, щоб стала зрозуміла думка речень? (Доповнили їх окремими членами речення )

-          Розказати про неповні речення, використовуючи питання підручника на сторінці 49.

III.           Оголошення теми і мети уроку. Робота над темою уроку.

1.                Актуалізація опорних знань .

-                     Визначте види речень.

1) Зустрівшись із піснями В.Литвина, зазираєш у якесь казкове дзеркало, (односкладне, повне ). 2) В ньому відбивається глибінь віків. ( двоскл., повне) 3) Про що його пісні? ( двоскл., неповне) 4) Про чесність, вірність, чистоту душі, (двоскл., неповне) 5) В них турбота про рідну мову, пісню, культуру, (двоскл., неповне)

-                     Зробіть висновок про різноманітність речень.

2.                Коментоване письмо.

-                     Зробіть синтаксичний розбір речень.

1)               Про що його пісні (питальне, неокличне, просте, двоскладне, неповне (пропущений присудок), поширене , неускладнене.)

2)               Про чесність, вірність, чистоту душі, (розповідне, неокличне, просте, двоскладне, неповне (пропущений підмет і присудок), поширене, ускладнене однорідними додатками)

3)               В них турбота про рідну мову, пісню, культуру, (розповідне, неокличне, просте, двоскладне, неповне (пропущений присудок), поширене, ускладнене однорідними додатками.)

3.                Творча робота. Вправа 133, с. 50.

-                     Прочитайте завдання до вправи 133, с.50.

( Перевірка діалогів проводиться в усній формі з коментарями учнів, які перевіряють свого товариша по парті.)

IV. Підсумок уроку.

-          Де найчастіше вживаються неповні речення?

-          Для чого ми повинні вміти будувати окремі висловлювання у формі неповних речень?

-          Які особливості інтонації в неповних реченнях?

V. Домашнє завдання.

Вправа 131, с.49; питання на с. 49 (усно)

Тема. Підсумковий крок за темою „Неповні речення"

Мета.

Систематизувати й узагальнити вивчений матеріал; підвищувати грамотність учнів; розвивати навички зв’язного викладу наукової інформації; виховувати екологічну культуру школярів; визначити рівень засвоєння теми.

I.                     Словниковий диктант( на повторення вивченого матеріалу).

По-білоруськи, колись-то, рано-пораненьку, в цілому, уповні, назовсім, не сьогодні-завтра, по- латині, анічичирк, дедалі, глянь-но, все-таки, дещо, аніскілечки, неабихто, отож-то.

II.                   Виконання вправ на узагальнення й закріплення теми „ Неповні речення”

1.       Пунктуаційний аналіз тексту.

-          Розставте розділові знаки в діалозі(діалог записаний на дошці заздалегідь)

Як ти провів вихідний день

Був у лісі І гарно відпочив Препогано

Хіба ти не любиш природи Дуже люблю

Що ж тобі зіпсувало настрій Жорстокість і безкультур’я наших людей Так ти не сам бву Сам

Не розумію

2.       Бесіда.

-          А ви розумієте хлопчика? Що в лісі могло зіпсувати настрій хлопчика, закоханого в природу?

-          Яких речень у діалозі більше: повних чи неповних? У яких стилях мовлення найчастіше зустрічаються неповні речення?

III.                  Узагальнення і систематизація теоретичних відомостей про неповні речення.

-          Підготуйте усне повідомлення на тему „Неповні речення. Сфера їх застосування та стилістична роль”

IV.                Тести.

Виберіть правильні варіанти відповідей.

-                   Що потрібно зробити для того, щоб перебудувати відповіді так, щоб вони стали неповними реченнями (Потрібно опустити окремі члени речення, уникаючи невиправданих повторів.)

-                   Як саме ви запишете подані речення - як пряму мову чи діалог

-                   Пригадайте правила запису діалогу. ( Кожна репліка пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире. Якщо репліки супроводжуються словами автора, то після слів автора ставляться кома (знак питання, знак оклику) і тире, слова автора пишуться з малої літери. Якщо слова автора стоять перед реплікою, то після них ставиться двокрапка, репліка записується з нового рядка і перед нею ставиться тире.)

1)              - То Василько живий ! - скрикнули разом Яким і Олена.

2)              - Так усі хочете забирати пашпорти?- скрикнув управляючий.

-       Усі, - відповіли.

3)              - Ти мене забула.

-       Ні, не забула .

4)              - Ніно, ти завтра приїдеш?

-       Не знаю , чи завтра.

5)              - Чіпка продав хліб.

-       Кому?

6)              - Чи не семінарист?- питає старий з брички.

-       Ні вже, не семінарист, - відказав Антось.

( Можна три речення переробити колективно, а три - самостійно .)

1.      Самостійна робота.

-                   Зробіть самостійно синтаксичний розбір поданих речень.

I                   в. 1) - Живий... ( розповідне, неокличне, просте, двоскладне, неповне ( пропущений підмет), непоширене, неускладнене)

II                в. 2) Кому? (питальне, неокличне, просте, двоскладне, неповне

( пропущений підмет, присудок, додаток), поширене, неускладнене)

( Завдання перевіряється шляхом взаємоперевірки)

IV Підсумок уроку.

-          Що нового про просте речення ви дізналися під час вивчення даної теми?

-       Як відрізнити повне речення від неповного?

-       Які особливості інтонації в неповних реченнях?

-       Де використовуються неповні речення?

-       Для чого потрібні знання, одержані під час вивчення теми?

V Домашнє завдання.

Параграф 3, підготуватися до тематичного оцінювання з теми „Неповні речення”

Тема. Особливості стилю письменника. Михайло Коцюбинський і сучасність.

Мета уроку. Навчальна - узагальнити особливості творчої майстерності М. Коцюбинського, розширити здобуті раніше відомості з теорії літератури, розширити поняття учнів про стиль письменника;

розвивальна - формувати вміння та навички аналізу прозових творів;

виховна - виховувати любов до літератури, естетичний смак, моральні якості учнів.

Обладнання. Твори Михайла Коцюбинського різних років видання, ілюстрації до них.

Хід уроку.

1.     Актуалізація опорних знань.

Бесіда з метою перевірки опорних знань учня:

1)     Чим можна пояснити багату уяву головного героя твору „Тіні забутих предків” Іванка?

2)     Назвіть діалектизми повісті. Визначте їх роль у творі.

3)     Поясніть назву повісті.

4)     Зачитайте відгук про повість, підготовлений вами самостійно.

5)     Прокоментуйте кінострічки, які вам вдалося скласти за твором.

Конкурс ілюстрацій до повісті, їх захист.

2.     Мотивація навчальної діяльності учня. Повідомлення теми та мети уроку.

3.     Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

Усна розповідь учителя з елементами бесіди:

Стиль (гр. - Stylos, загострена паличка, якою писали по покритих воском дощечках) - це ідейно-художня своєрідність творчості письменника, риси його творчої індивідуальності; зумовлені життєвим досвідом, світоглядом, характером, уподобаннями, орієнтацією на певні літературні напрями. Максим Рильський у статті „Народ безсмертний” характеризує найвидатніших діячів рідної літератури: „Українська література в особі кращих своїх представників завжди була літературою передовою. Бунтівна мудрість Г. Сковороди, нещадний сміх „Енеїди” І. Котляревського, полум’яний гнів Тараса Шевченка, чиї натхненні строфи по праву

можуть бути поставлені поряд зі строфами Байрона, Міцкевича,

Гейне і чия роль у духовному розвитку українського народу не підлягає, можливо, ніяким порівнянням; мужній, гордий, сталевий голос Лесі Українки, безбрежне море, яке називається творчістю І. Франка, гідні подиву по тонкості і красі повісті й оповідання Михайла Коцюбинського і Василя Стефаника, продиктовані трепетною любов’ю до людини...”

Стиль змінюється у зв’язку зі зміною поглядів письменника, становленням характеру митця.

■       Пригадайте, скільки періодів можна визначити у творчості М. Коцюбинського?

■       Які проблеми піднято у творах письменника раннього періоду творчості?

■       Визначте жанрову специфіку цих творів.

■       Який метод характеризує ранній період творчості?

Творчість Михайла Коцюбинського - новий етап у розвитку української літератури. Розповідна манера не задовольняла вимоги читача кінця 19 - початку 20 століття, тому він вносить в літературу глибоке розкриття суті соціальних подій і людських характерів через напружені діалоги, внутрішні монологи, соціально забарвлені психологічні пейзажі, ліричну схвильованість.

■       Доведіть, що творчий метод митця еволюціонував від реалізму до імпресіонізму.

М. Коцюбинський - знавець людського серця і глибокий психолог.

4.       Узагальнення і систематизація набутих знань.

1) Користуючись прийомами контрасту, автор зіставляє людей за їх соціальною приналежністю (на прикладі твору „Сміх”): Варка Наталя „Кремезна, з широким обличчям. Дранка на плечах, що не давала тепла.” Важка, спокійна. „Дикий регіт скакав по хаті, сміх бив у лице”. „Бліда, невиспана.” „Біла вранішня блуза...” Підскакує на стільці, налякано відповідає, ходить з острахом. „Було од нього (сміху) так болісно і лячно, як од танцю гострих ножів.”

2) М. Коцюбинський - майстер психологічного пейзажу. У пейзажі імпресіоністичного твору підкреслюється його мінливість,

спричинена як часом доби, так і настроєм спостерігача. Крім того, автор намагається передати одночасно зорові, слухові і дотикові враження.                 Зорові Слухові Дотикові Настрій Зелена долина Ниви хлопають Спокій. хліба. у краї неба. ' Соболина Шматки згуків. Гладжу рукою. Тепло, шерсть ячменів. Покошланий упивання шум. красою. Срібноволосі Тихо. Спокій. вівса. Блакитні річки льону. Колос безостий. Гудіння бджіл. Твердий, б’є по Додається руках. енергія.

Слід відзначити, що пейзажі несуть навантаження динамічності: „дні течуть”, „ниви котять хвилі”, „летить хмарка мушок”, „блакитними річками пливе льон”, „стежки зміяться в житі”, „пшениця біжить за вітрами”, „стебло лізе під ноги”.

1)                У творчій манері письменника наявне поєднання лірики і сатири. Яскравим прикладом є новела „Коні не винні”.

Самостійна робота учнів із вказаним твором.

2)                Важливого значення М. Коцюбинський надає використанню алегоричних образів та художніх деталей. Індивідуально-пошукова робота учнів за варіантами:

I.               Пояснити алегоричні образи хмарок, цепів з новели „Intermezzo”.

II.            Пояснити алегоричні образи собак на ланцюгу, широкої ниви з новели „Intermezzo”.

III.         Пояснити алегоричні образи сонця, мороку з новели „Intermezzo”.

3)                Слово М. Коцюбинського сповнене високого мистецького смаку, глибокої задуми. Твори багаті на художні засоби.

Учні зачитують виписані вдома тропи з самостійно прочитаних творів автора.

4)                Глибока шана до людини, прагнення пізнати її сутність з глибини віків дала можливість відкрити ще одну грань творчості

М. Коцюбинського - фольклорну. Автор - знавець життя карпатських гуцулів, з їх особливою лексикою, звичаями, піснями. Для підтвердження цієї думки учні наводять приклади з повісті „Тіні забутих предків”.

5)     Виступ учня з повідомленням на тему: „М. Коцюбинський і сучасність”.

5.       Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.

■       Поясніть вислів М. Коцюбинського: „Все моє життя - в літературі”.

■                  Як вшановується пам’ять про митця у нашому місті, гімназії? Аргументація оцінок учнів.

Повідомлення домашнього завдання: підготуватися до тематичного тестування за темою: „Михайло Коцюбинський”.