Тема. Урок виразного читання. Декламування поезій Т. Шевченка.

Мета: повторити та узагальнити основні правила виразного читання поезій; поглибити знання учнів про художню цінність творів Т. Шевченка через декламування поезій напам'ять; розвивати пам'ять, акторські здібності, виховувати любов до рідного слова, шану до творчості Кобзаря.

Обладнання: плакат з теоретичним матеріалом про виразне читання; портрет письменника; репродукції картин із серії «Живописна Україна»; виставка творів Т. Шевченка; запис пісні «Стежка до Тараса» у виконанні В. Зінкевича.

Епіграф.

З'явися, батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та згромадь навкруги себе сліпих, глухих і без'язиких: нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє слово безсмертне та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити незапозиченою мовою ...

П. Куліш

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів.

1. Звучить запис пісні «Стежка до Тараса» у виконанні В. Зінкевича.

(Після прослуховування пісні учнями вчитель ставить проблемне питання: «Чому кличе нас до себе Т. Шевченко?»).

2. Гра «Проаналізуй — назви слово».

(Вчитель зачитує уривки з віршів Т. Шевченка, а учні повинні назвати одне слово, що об'єднує ці поезії).

1. «Ну що б, здавалося, слова ...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива,

Як їх почує ...»

2. «... Щоб слово

пламенем взялось,

Щоб людям

серце розтопило ...»

3. «... Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово ...»

4. «... Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь ...»

(Об'єднує «слово»).

 II. Організація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

— Сьогодні ми мандруватимемо за допомогою Шевченкових слів «любимою убогою Україною», декламуючи його поезію напам'ять. Передайте за допомогою інтонації, логічних наголосів, відповідних пауз, жестів, міміки, темпу, голосу внутрішній світ Шевченка. Нехай вам у цьому сприятимуть картини із серії «Живописна Україна».

А для того, щоб пригадати основні правила виразного читання, прошу ознайомитися з таблицею.

2. Робота з таблицею.

Основні правила виразного читання віршів:

— вірші читаються, як правило, середнім темпом;

— прикінцеві слова в рядках вимовляються з ледь помітним посиленням голосу;

— міжрядкова пауза на перенесеннях завжди коротка;

— якщо наприкінці рядка немає розділового знака, але мовленнєвий такт закінчується, міжрядкова пауза буде середньої тривалості;

— інтонації та логічні паузи під час читання віршів залежать віл змісту і настрою;

— жести — рухи голови, рук, тіла, які супроводжують висловлювання людей; вони мають відповідати змістові і настрою тексту підкреслювати щось важливе;

— міміка — виразні рухи м'язів обличчя, що передають почуття настрій людини; переконують слухачів у правильності оцінки.

3. Обрання членів журі; оголошення умов конкурсу.

4. Декламування поезій Т. Шевченка учнями.

5. Визначення переможців.

6. Заключне слово вчителя. (Зачитує уривок із вірша «В казематі».)

... Любітеся, брати мої,

Україну любіте

І за неї, безталанну,

Господа моліте ...

— Звертаючись до вас словами Шевченка, хочу ще раз підкреслити, щоб ви завжди пам'ятали його заповіти, прохання, були патріотами найкращої держави, ім'я якої Україна.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання. Підготуватись до контрольного письмового твору.

Основні правила виразного читання віршів:

— вірші читаються, як правило, середнім темпом;

— прикінцеві слова в рядках вимовляються з ледь помітним посиленням голосу;

— міжрядкова пауза на перенесеннях завжди коротка;

— якщо наприкінці рядка немає розділового знака, але мовленнєвий такт закінчується, міжрядкова пауза буде середньої тривалості;

— інтонації та логічні паузи під час читання віршів залежать віл змісту і настрою;

— жести — рухи голови, рук, тіла, які супроводжують висловлювання людей; вони мають відповідати змістові і настрою тексту підкреслювати щось важливе;

— міміка — виразні рухи м'язів обличчя, що передають почуття настрій людини; переконують слухачів у правильності оцінки.

ТЕМА: КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Мета: перевірити вміння читати мовчки, розуміти й відтворювати незнайоме за змістом висловлювання публіцистичного стилю.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання  читання мовчки. Проведення інструктажу щодо  перевірки рівня розуміння прочитаного мовчки тексту публіцистичного стилю.

ІV. Проведення контрольного читання мовчки тексту публіцистичного стилю

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

ЩО ТАКЕ УКРАЇНА?

Україна — це земля, де живуть українці. Вона є всюди там, де гомонить наша рідна українська мова й пісня, всюди там, де люди пам’ятають про спільну минулу долю й недолю, всюди там, де люди бережуть давній український звичай, усюди там, де люди хочуть свобідного українського життя.

Україна — це великий, багатий і славний колись край. Широко й далеко простягся він — на тисячі дві верстов уздовж, близько одну — впоперек. Від швидкої річки Попраду і болотяного Вепру простягається Україна по далекий, рудими степами оточений Каспій, від гарячого угорського низу й лісових верхів Карпат аж поза рибний Дін, від темних борів Біловезької Пущі аж по вічно кригою скутий Кавказ, від бездонних боліт Полісся до сонячних берегів Чорного моря. Багато-багато в Україні земель, міст, містечок, сіл. Є в Карпатських горах згорена Лемківщина, бідна Бойківщина і бадьора Гуцульщина; є під Карпатами багате на сіль і нафту Підгір’я, де лежать старі українські княжі міста Перемишль і Галич; є Розточчя зі славним Львовом, нещасна Холмщина з Холмом; є лісове Підлясся з міцним Берестом, є болотяне Полісся з Пинськом і Мозирем; є стара Волинь з Володимиром

і Кременцем, Луцьком і Житомиром; є родюче Поділля з Терно- полем, Кам’янцем і Могилевом; є багата на садовину Бесарабія; є вкрита старими городищами й могилами Київщина з золотоверхим Києвом, гетьманським Чигирином та святою кожному з нас

Тарасовою могилою коло Канева; є Чернігівщина, Полтавщина й Харківщина з безліччю давніх козацьких міст; є Донеччина з великими шахтами вугілля й заліза; є Слобожанщина, що сягла аж за Дін під Курськ та Воронеж; є давня запорізька земля у Херсонщині, Катеринославщині й Таврії, де на місцях давньої Запорізької Січі «мудрий німець картопельку садить», а над морем розсілись міста Одеса, Миколаїв, Херсон, Таганрог, Ростов; є й татарський колись Крим і підкавказька козацька Кубанщина, Чорноморія й Ставропільщина. Хто перелічить ті міста, містечка, села, слободи, хутори! Хто про них усіх докладно розкаже! Грубезної книги на це треба й не одної! Велика Україна, у півтора рази більше Німеччини або Франції, на третину більше Англії. Та й куди багатша! Було б де розжитися на славу, і дивувався б увесь світ, як то щасливо живеться українському народові.

Правда! Та й тепер дивується весь світ, але лиш українській неволі, українським злидням! Бо сидить український народ на ланах родючих, на багатствах великих, над величними суднохідними ріками й морями, над великими торгівельними шляхами. Та

й що йому з того? Від віків різні чужинці пасуться його потом і кров’ю, його хлібом, худобою, його лісом і пасікою, його вугіллям і залізом. А український народ останню, кров’ю прикипілу сорочку для них з плеча здіймає, останню ложку страви їм віддає, сам з голоду й холоду гине або йде в далеку чужину шукати долі: в Канаду, Бразилію, Сибір, Туркестан.

Чому це так? Чи ті чужинці такі вже нелюди, що не дають жити українському народові?

Ні! Це ж такі самі люди, як і ми, українці, так само як ми потребують їсти й спати, так само живуть і вмирають, так само кохають і ненавидять. Але вони нам, українцям, були, є і будуть чужі, а кожен найбільше собі добра бажає, хоча би другий на тім мав не знати як потерпати. Це вже такий закон природи: усі мусять боротися весь свій вік за існування своє — не чуже.

Ми, українці, найбільше через нашу незгідливість не могли ніколи успішно боротися проти чужинських впливів. Тому-то в боротьбі за існування перемогли нас чужинці й сіли нам на шию (За С. Рудницьким, 546 сл.).

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. Стиль прочитаного тексту.

А Художній.

Б Публіцистичний.

В Науково-популярний.

Г Епістолярний.

2. Визначення, що найбільш точно формулює поняття про Україну (правильних відповідей — ДВІ).

А Україна — це територія, окреслена відповідними географічними назвами на карті.

Б Україна — це великий і багатий колись край.

В Україна — це земля, на якій живе український народ зі своєю мовою, культурою та традиціями.

Г Україна — це простір, відмежований кордонами від інших держав.

3. Верста становить відстань у кілометрах (давня назва східно-слов’янської міри великих віддалей).

А 1,06 км.

Б 2,5 км.

В 10,8 км.

Г 100 м.

4. Україна налічує верстов і розташована.

А Одна тисяча верстов уздовж і близько двох — впоперек.

Б Дві тисячі верстов уздовж і близько двох — впоперек.

В Дві тисячі верстов уздовж і близько однієї — впоперек.

Г Одна тисяча верстов уздовж і близько однієї — впоперек.

5. Україна простяглася від річок.

А Сяну і Дону.

Б Попраду і Вепру.

В Бугу і Дніпра.

Г Ворскли і Десни.

6. Стародавнє місто Перемишль розташовано.

А У Карпатах.

Б На Підгір’ї.

В На Розточчі.

Г У Холмщині.

7. Тернопіль знаходиться.

А На Поліссі.

Б На Поділлі.

В На Волині.

Г На Лемківщині.

8. Могила Т. Шевченка знаходиться.

А Під Києвом.

Б Під Каневом.

В Під Черніговом.

Г Під Полтавою.

9. Увесь світ стосовно України дивувало і дивує.

А Українські багатства.

Б Українські краєвиди.

В Українські простори.

Г Українські злидні.

10. Дати відповідь на запитання Чи ті чужинці такі вже нелюди, що не дають жити українському народові?

Варіант 2

1. Типологічна будова прочитаного тексту.

А Розповідь.

Б Розповідь з елементами опису.

В Розповідь з елементами роздуму.

Г Роздум.

2. Україна простягається (правильних відповідей — ДВІ).

А Від верхів Карпат поза рибний Дін.

Б Від Сяну до Дону.

В Від Полісся до Катеринославщини.

Г Від Біловезької Пущі до Кавказу.

3. Запорізька Січ охоплювала землі.

А Чернігівщини, Полтавщини та Харківщини.

Б Донеччини, Луганщини та Черкащини.

В Кубанщини, Ставропольщини та Чорноморії.

Г Херсонщини, Катеринославщини й Таврії.

4. Місто, згадане академіком та фундатором географії України С. Рудницьким у написаній 1916 р. праці «Чому ми хочемо самостійної України», що не входить до складу сучасної

України.

А Одеса.

Б Миколаїв.

В Херсон.

Г Ростов.

5. Територія з безліччю давніх козацьких міст.

А Київщина з золотоверхим Києвом.

Б Чернігівщина, Полтавщина й Харківщина.

В Поділля з Тернополем.

Г Донеччина і Слобожанщина.

6. Княже місто Галич розташовано.

А У Карпатах.

Б На Підгір’ї.

В На Розточчі.

Г У Холмщині.

7. Кам’янець і Могилів знаходяться.

А На Поліссі.

Б На Волині.

В На Поділлі.

Г На Лемківщині.

7. Україна більша за Францію або Німеччину.

А У півтора раза.

Б У два з половиною рази.

В У два рази.

Г На третину.

8. Виділене слово в реченні Від віків різні чужинці пасуться його потом і кров’ю ужито в значенні.

А Наживи.

Б Харчування.

В Зміцнення.

Г Позики.

9. Для гідного життя на своїй землі нашому народові не вистачає.

А Войовничості.

Б Природних ресурсів.

В Злагоди.

Г Розуму.

10. Розкрити зміст речення Та й тепер дивується весь світ, але лиш українській неволі, українським злидням!

Оцінювання тестових завдань

Номер завдання		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Правильні відповіді	Варіант 1	Б	Б, В	А	В	Б	А	Б	Б	Г
	Варіант 2	В	А, Г	Г	Г	Б	А	А	А	В
Кількість балів		1	2	1	1	1	1	1	1	1	2

V. Організований збір зошитів для контрольних робіт

VІ. Домашнє завдання

     Підготувати тестові завдання у двох варіантах за теоретичним матеріалом, що розглядався під час вивчення розділу «Пряма і непряма мова». Запитання мають містити по чотири варіанти відповідей, а також можуть бути завдання на встановлення відповідності й моделювання висловлювань у монологічній та діалогічній формах.

ТЕМА:Контрольний диктант

 Мета: з’ясувати рівень засвоєння орфографічних і пунктуаційних знань, сформованості  мовних умінь та навичок;

 розвивати логічне мислення, орфографічну й пунктуаційну грамотність, навички самостійної роботи, пам’ять, увагу.

Тип уроку: урок  перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Обладнання: текст для диктанту.

Хід уроку

І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.

ІІ. Написання диктанту.

Текст диктанту

         Хороше в лісі !

  Трьома ярусами розкинулось зелене мереживо лісу.

  У найвищому ярусі шуміли вершини дуба, схилялися до них розлогі клени та узорчасті ясени, ледь ворушили косами святкові берези.

  Нижче – густим вбранням своїм пишалися липи, несли щедрі дари і грілися під сонцем рясні від урожаю дикі кислиці та груші, вигравали густим багрянцем китиці горобини, чорніли ягоди черемхи, шуміли безперестанку осики.

  А третій ярус суцільно покрив благородну землю. Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися та зріли на вітах ламкої крушини темно – червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими. Та все  ж найбільше й найщедріше живила земля зарості горішини.

  Багатий ліс. Красивий ліс. Скільки тут пташиного співу, якими пахощами сповнене повітря!

«Як тут хороше! » - промовляє сама до себе Зінька (За М. Шияном).

                                                                                         119 слів

ІІІ.  Відповіді вчителя на запитання учнів  щодо диктанту (після того, як зібрано  зошити).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа 526 (усно).

Тема: Аналіз контрольного диктанту «Хороше в лісі !»

Мета: проаналізувати написаний на попередньому уроці диктант; повторити основні орфограми та пунктограми; розвивати правописні навички учнів; виховувати любов до природи.

Тип уроку: узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Обладнання: текст диктанту(див. додатки).

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності

Організаційний момент.

Оголошення теми та мети уроку.

Оголошення результатів диктанту.

ІІ. Робота над помилками.

Робота над удосконаленням пунктуаційної грамотності.

Завдання: продовжіть  речення  та розставте розділові знаки.

         У тексті диктанту згадувалися такі дерева…(Учні вводять в речення назви таких дерев: дуб, клен, ясен, береза, липа, кислиця та груша, горобина, черемха, осика)

Діти, подивіться уважно на перелік усіх дерев,на яке питання відповідають ці слова?

До якої частини мови вони належать?

Укажіть до якого члена речення вони відносяться?

Як називаються такі слова?

Визначіть зв΄язок між однорідними членами речення(безсполучниковий, сполучниковий, змішаний).

Поясніть вживання розділових знаків при безсполучниковому, при сполучниковому та при змішаному зв΄язку однорідних членів речення.

Психоемоційна релаксація.

     А зараз, перш ніж розпочати серйозну роботу давайте з вами трошки відпочинемо та помріємо. Заплющіть, будь ласка, очі.  Ми перенеслися з вами до чудового літнього лісу. Настав вечір 7 липня, коли люди проводять обряд Купала. Кожен, хто прийшов на свято має «очиститися» вогнем – перестрибнути через купальське багаття і водою – скупатися чи облитися нею, а після цього йти до лісу, щоб побачити, як цвіте папороть. А хто побачить цей цвіт, той матиме чудодійні властивості: розумітиме мову тварин і рослин, лікуватиме хвороби, знаходитиме скарби. Уявіть собі, що саме вам вдалося знайти та побачити цю чарівну квітку папороті і ви почули розмову дерев, що знаходилися поруч.

Завдання: запишіть репліки дерев, використовуючи правила вживання розділових знаків при прямій мові.(Учні повторюють пунктограму «Пряма мова»).

Робота над удосконаленням орфографічних умінь.

Завдання: запишіть речення, правильно розставте розділові знаки, вставте пропущені букви та поясніть орфограми.

Українс…кі ліси – народне б…га…ство, бе…цін…ий дар природи. Просторі лісові мас…иви знаходять…ся на Поліс…і, Закарпат…і, Львів…ині, у Чернівец…кій області. У лісах р…стуть д…рева різних порід. (Не)скласти ціни скарбам, щедро ро..сипаним по лісах.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа з ключем.

Завдання: вставте пропущені букви та поясніть орфограми. Поєднайте усі вставлені букви та прочитайте закодований вислів .

О…бігти, зв…селяти, Степан (Р)руданський, ож…ледь, ни…че, уш…стьох, турис…ський, дон…чин, Іван (П)підкова, і…раціональний, д…ван, (Р)рута, к…ридор, ві…дати, десь…безодні.(Відповідь – бережіть природу).

ІV. Повідомлення домашнього завдання: напишіть твір-мініатюру на тему: «Ліс - легені планети », використовуючи речення з прямою мовою та однорідними членами речення.

V. Підсумки, оцінювання.

Додаток

Текст диктанту

        Хороше в лісі !

  Трьома ярусами розкинулось зелене мереживо лісу.

  У найвищому ярусі шуміли вершини дуба, схилялися до них розлогі клени та узорчасті ясени, ледь ворушили косами святкові берези.

  Нижче – густим вбранням своїм пишалися липи, несли щедрі дари і грілися під сонцем рясні від урожаю дикі кислиці та груші, вигравали густим багрянцем китиці горобини, чорніли ягоди черемхи, шуміли безперестанку осики.

  А третій ярус суцільно покрив благородну землю. Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду, красувалися та зріли на вітах ламкої крушини темно – червоні ягоди, що їх у народі звуть вовчими. Та все  ж найбільше й найщедріше живила земля зарості горішини.

  Багатий ліс. Красивий ліс. Скільки тут пташиного співу, якими пахощами сповнене повітря!

«Як тут хороше! » - промовляє сама до себе Зінька (За М. Шияном).

                                                                                         119 слів